Сторінка практичного психолога

Що таке «пізнавальна діяльність» або чому дитина повільно думає.

Чому одні люди все схоплюють на льоту, а іншим необхідно багаторазове повторення одного і того ж? По-перше, це пов'язано зі здатністю центральної нервової системи швидко і точно засвоювати інформацію з навколишнього світу, по-друге, залежить від зацікавленості слухача, по-третє, від злагодженої роботи зору, слуху, рухових відчуттів всього тіла і окремих його частин (зокрема, пальців рук), По-четверте, від здатності людини до вільної і цілеспрямованої уваги. Недостатня включеність одного з цих компонентів пізнавальної діяльності різко знижує ефективність спілкування людини, в тому числі і дитини, з навколишнім світом. Особливо це різко виражене у дітей з проблемами в розвитку. Незрілість нервової системи з народження або до моменту початку систематичного навчання в дитячому саду не дає дитині запам'ятовувати те, що йому показують або говорять дорослі, що він сам бачить; чує, відчуває кожен день. Втрачаючи відчуття нового, але не запам'ятовуючи необхідне, дитина не проявляє зацікавленості в пізнанні навколишнього світу або втрачає її. Звична обстановка (будинок, в дитячому саду, на вулиці) не викликає бажання що-небудь помацати і назвати, однак зміна цієї звичності веде до різких протестів дітей. Чому? Адже здається, що дитина нічого не помічає навколо, не називає на прохання дорослого. Це виникає тому, що дитина запам'ятавши цілісну картину навколишнього світу, не виділяє з нього зокрема (дерева, траву,камінчики, людей, автобус, стіл, стілець і т. д.). Тому кожна зміна (в одязі, в маршруті до будинку, в їжі) викликає у дитини страх перед невідомим, і він вимагає повернення до колишнього, йому відомому оточенню. Як тільки це відбувається (Пішли звичною стежкою, мама одягла ту ж кофточку, посадили на той же стільчик), дитина заспокоюється і знову не проявляє інтересу до навколишнього.

Через незрілість нервової системи дуже часто у дітей вчасно не налагоджуються зв'язки між оком і вухом, оком і рукою, ногою і вухом і т. д. Дитина не може виконати простих для нас завдань: повернутися в бік звуку (Ніби не чує, але слух у порядку), підстрибнути на одній нозі, зафарбувати

контур (око бачить, але рука не слухається), штовхнути м'яч. Це з одного боку. З іншого боку, незрілість нервової системи обмежує розуміння дитиною зверненої до нього мови: він просто не розуміє, що йому говорять. І саме незрозуміле для нас, дорослих, - не може зробити як ми, по наслідуванню і зразком. Девіз: «Роби як я!» для дитини з проблемами в розвитку стає недосяжним. Чому? Через відсутність злагодженої роботи всіх органів почуттів дитини: око бачить, вухо чує, але обмінятися один з одним і дати команду м'язам рухатися вони не можуть. Саме цим пояснюється невміння дітей до початку шкільного навчання обвести клітку, показати праву / ліву руку,змалювати найпростіший орнамент з паличок і т. д.

Щоб запам'ятати, як виглядає предмет або об'єкт навколишнього світу, дитині потрібно змусити себе подивитися і сфотографувати його таким, як він є, щоб наступного разу дізнатися. Щоб запам'ятати, як називається щось, дитина знову повинна змусити себе запам'ятати той набір звуків, яким дорослі цей предмет позначають. У більшості випадків цей процес відбувається без особливого

втручання з боку дорослих. Однак коли нервова система незріла, коли є неузгодження в роботі різних сприймань систем дитини, тоді процес запам'ятовування вимагає багаторазових повторень і надмірних зусиль дитини для концентрації уваги на якомусь одному предметі. Єнергії і можливостей дитини не вистачає для швидкого і точного запам'ятовування і відтворення отриманого досвіду: дитина з працею запам'ятовує, іноді неправильно, важко переучується, швидко забуває. Саме ці складності ховаються за виразом «повільно думає, коли говорять про дитину з проблемами в розвитку.

Вище описані труднощі підстерігають малюка з перших днів життя. Про недостатню зрілість нервової системи мами дізнаються ще в пологовому будинку, але, на жаль, не роблять жодних зусиль для допомоги дитині, наївно

вважаючи, що все з віком пройде. Навпаки, чим старшою стає дитина, тим більше інформації і досвіду взаємодії з навколишнім світом вона недоотримує. І зовсім не тому, що вона «ледар і не хоче», а тому, що незрілість нервової системи не дає йому засвоювати той матеріал, який знають його однолітки, навіть не відвідуючи дитячий садок. Допоможіть дитині: проконсультуйтеся у лікарів-фахівців (невропатолога або невролога,окуліста, ЛОРа, у логопеда і дефектолога). Дізнайтеся всі можливі шляхи подолання наявних труднощів. Найголовніше - не чекайте п'яти років, на які посилаються необізнані люди, оголошуючи цей вік мало не віком позбавлення від всіх проблем в, розвитку дитини. Найдивовижніше, що саме з цього віку дитини проблеми у батьків тільки починаються.

Напрямки роботи практичного психолога інклюзивно-ресурсного центру

Проведення комплексної оцінки з метою визначення ООП дитини,в тому числі коефіцієнту його інтелекту;

корекційно-відновлювальна та розвивальна робота – усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціально корисної життєвої перспективи;

забезпечення емоційного благополуччя та максимально можливий розвиток дитини с урахуванням усіх індивідуальних та вікових особливостей дитини;

надання консультативної допомоги, психологічної просвіти дітям, їх батькам, педагогам.

Методики діагностики за стандартами Всесвітньої психологічної асоціації

WISC-IV, LEITER-3, CONNERS-3, PEP-3, CASD - методики для оцінки різних сфер розвитку дитини.

Зазначені методики дозволяють знаходити об’єктивні фактори розвитку дитини, які впливають на її успішність у навчанні, зокрема:

-визначити сильні та слабкі сторони у розвитку дитини,

- спрямувати освітній процес таким чином, щоб кожна дитина змогла максимально реалізувати свої здібності;

- забезпечувати наступність у розвитку при зміні різних рівнів закладів освіти;

- досягти взаєморозуміння між закладами освіти, батьками та дітьми тощо;

- результати оцінювання є основою для створення індивідуальної програми розвитку дитини та розроблення програмно-навчальних матеріалів для дітей з особливими освітніми потребами.

PEP-3 та CASD
методики, направлені на виявлення розладів аутистичного спектра та пов’язаних із ним порушень розвитку.

Цілі методик:

-визначення сильних і слабких сторін кожної дитини, які можуть бути враховані при складанні індивідуального плану навчання,

-оцінює поведінкові прояви та здібності дітей,

-збір інформації для підтвердження діагнозу,

-встановлення рівня розвитку/адаптації,

-симптоми вважаються як такі, що присутні, або відсутні,

-оцінка ефекту педагогічного та клінічного втручання,

-може застосовуватися дослідниками в дослідженнях для відстеження зміни освітнього профілю дитини в часі, а також динаміки дезадаптивних форм поведінки.

(РЕР-3) — методика,
що дозволяє оцінити сильні та слабкі сторони дитини, характерних для розладів аутистичного спектра та пов’язаних із ним порушень розвитку.

-вік від 2 до 7 років

-складається з 2 частин — опитувальник для батьків/опікунів (3 субтести), завдання в ігровій формі для дитини (10 субтестів)

-розроблено на допомогу вчителям/вихователям для визначення приналежності дитини до діагностичної групи (аутизм або інше ППР),

- складання для дитини освітньої програми.

Тест CASD (Скринінгова Шкала розладів аутистичного спектру) пропонує швидкий і надійний метод діагностики дітей з аутизмом без урахування вікової категорії, рівня розумового розвитку, або ступеня прояву хвороби.

-вік діти і підлітки з 1 до 16 років

-складається з опитувальника для батьків/опікунів має 30 пунктів (питань)

-охоплює 30 основних і супутніх симптомів аутизму, які розділені на шість груп: 1.Проблеми з соціальною взаємодією 2.Персеверації 3.Соматосенсорні порушення 4.Атипове спілкування і розвиток 5.Настрій і його порушення 6.Проблеми з увагою і безпекою

-виявляє дітей з аутизмом з достовірністю 99,5 %, а також на 90 % збігається з діагнозом лікарів і думкою батьків.

WISC-IV
стандартизована методика для вимірювання інтелекту у дітей

-вік від 6 до 16 років

-складається з завдань в ігровій формі та запитань для дитини 15 субтестів

Особливості та переваги WISC-IV:

-результати об’єктивної оцінки інтелекту і його відповідність віковим нормативам, а не суб’єктивній оцінці психолога, батьків, вчителів,

-демонстрацію відмінностей між інтелектуальним функціонуванням дитини і шкільною успішністю,

- для дітей з особливими освітніми потребами (труднощі у навчанні, порушення когнітивного розвитку, СДУГ, легкі і помірні інтелектуальні порушення.

Leiter-3
методика, що дозволяє оцінити невербальний інтелект

-вік від 3 до 75 років, також люди з обмеженими можливостями

-складається з 2 частин: когнітивної батареї (5 субтестів) вимірює IQ і батареї уваги / пам’яті (2 субтеста пам’яті і 2 субтеста уваги).

Особливості та переваги Leiter-3 :

-широкий діапазон складності питань, завдяки чому їм можна діагностувати як розумову відсталість, так і обдарованість,

- надає об’єктивну оцінку рівня інтелекту дитини, оскільки не потребує вербальних навичок та забезпечує оцінку IQ,

-вимірює тільки текучий інтелект та має високу конкурентну валідність з іншими еталонами оцінки інтелекту,

- завдання варіюються відповідно до віку дітей та дорослих.

Conners-3
це набір шкал для оцінки розладу дефіциту уваги і гіперактивності (РДУГ) і його найбільш поширених супутніх проблем і розладів у дітей та підлітків.

-вік від 6 до 16 років

-складається з 3-х складових опитувальників:

батьківський опитувальник — 110 питань;

вчительський опитувальник — 115 питань;

опитувальник дитини — 99 питань.

Особливості та переваги Conners-3:

-оцінкою дітей і підлітків, яка враховує домашню, соціальну, і шкільну обстановку.

-для ухвалення рішень в клінічному діагностуванні і для визначення придатності до навчання,

-при плануванні терапевтичного втручання і моніторингу.

Поради практичного психолога

Десять заповідей для батьків

Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.

Не сприймайте свою дитину як свою власність, не ростіть її для себе, не вимагайте від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.

Ніколи не навчайте того, в чому самі не обізнані. Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.

Довіряйте дитині. Дозвольте робити власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.

Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.

Ніколи не давайте дитині нега тивних оцінкових суджень («ти поганий», «ти брехливий», «ти злий»), оцінювати треба лише вчинки.

Намагайтеся впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.

Не ставтеся до дитини зневажливо.

Будьте послідовними у своїх вимогах.

Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими (друзями, однокласниками, сусідами), а порівнюйте лише з тим, якою вона була вчора і якою є сьогодні.

Ви — перший друг і порадник дитини.

Дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;

Дитину висміюють, вона стає замкнутою;

Дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;

Дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;

Дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;

Дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;

Дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;

Дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;

Дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;

Дитина росте в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.