Інформація для батьків

Інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ) – це установа, яка створена з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі, у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та інших навчальних закладах, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти, шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг та забезпечення їх системного кваліфікованого супроводу.

Первинний прийом батьків (одного з батьків) або законних представників дитини проводиться при наявності таких документів:

• документи, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників (паспорт, копія + оригінал);
• свідоцтво про народження дитини (копія + оригінал);
• індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю (у разі інвалідності) (копія + оригінал);
• форма первинної облікової документації № 112/0 "Історія розвитку дитини", визна­чена Наказом МОЗ «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструк­цій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я, які надають амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню, незалежно від підпорядкування та форми власності» від 28.07.2014 № 527 (особова медична картка дитини),
• у разі потреби — заключення психіатра.

А також на місці оформлюються:

• письмова заява батьків або законних представників на проведення комплексної оцінки;
• особиста заява дитини на проведення комплексної оцінки (для дітей віком від 16 до 18 років);
• письмова згода батьків або законних представників на обробку персональних даних дитини, зокрема на: зазначення стану здоров’я та медичного діагнозу у висновку комплексної оцінки; внесення даних дитини до реєстру дітей, які пройшли комплексну оцінку і перебувають на обліку в ІРЦ; зберігання копій наданих документів (в тому числі копії форми первинної облікової документації  №112/0 «Історія розвитку дитини») в особовій справі дитини в ІРЦ.

У разі коли дитина з особливими освітніми потребами здобуває дошкільну або загальну середню освіту, до заяви можуть додаватися:

• психолого-педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного навчального закладу;
• зошити з рідної мови, математики, результати навчальних досягнень (для дітей, які здобувають загальну середню освіту), малюнки, інші творчі роботи дитини;
• документи щодо додаткових обстежень дитини.

У разі коли дитині з особливими освітніми потребами вже надавалася психолого-педагогічні, корекційно-розвиткові послуги, до ІРЦ подаються:

• попередні висновки, витяги, рекомендації щодо проведення комплексної оцінки;
• висновок відповідних фахівців щодо результатів надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг із зазначенням динаміки розвитку дитини згідно з індивідуальною програмою розвитку.

      Гіперактивні діти не сидять на місці ні секунди, затримати на чомусь їх увагу абсолютно неможливо, вони насилу фіксуються в часі і просторі. Причинами такої поведінки може бути кілька факторів: починаючи від стресу і закінчуючи органічним ураженням мозку. Дорослі повинні розуміти головне: не тільки їм важко, важко й самій дитині поодинці справлятися зі своєю гіперактивністю. Психологами, які займаються цією проблемою, була вироблена ціла система практичних порад.

Ось основні з них:

            1.Будьте послідовними і постійними. 

          2. Намагайтеся завжди вести розмову спокійно і повільно. 

     3. Не лякайтеся свого роздратування або гніву. Все це нормально, якщо правильно його контролювати. Якщо Ви починаєте всерйоз сердитися, то це не означає, що Ви втратили любов до своєї непосидючої дитини. Просто потрібно навчитися відділяти манеру його поведінки, яка Вас дратує, від його особистості. Скажіть дитині: “Я тебе люблю. Мені просто не подобається, коли ти ламаєш свої іграшки і розкидати їх по всій кімнаті”. 

          4. Намагайтеся уникати постійних заборон і окрики – “перестань”, “не смій”, “не можна” і так далі. 

             5. Обов’язково забезпечте дитині чіткий розпорядок дня. Складіть (краще разом з дитиною) детальний розклад, що включатиме: сон, прийом їжі, прогулянку, ігру, заняття і звичайні домашні обов’язки. Намагайтеся дотримуватися цього розкладу, незважаючи на бажання дитини постійно від нього відхилятися. З часом дитина звикне до розміреного розпорядку дня, що стане основою системи життя. 

        6. Не давайте дитині всі іграшки відразу. Дайте одну-дві і нехай награється вдосталь, тоді можна дати іншу. Якщо дитина сіла за стіл малювати, нехай на столі не буде нічого зайвого, тому, що гіперактивним дітям не під силу самостійно відсікати все, що їй заважає на даний момент. 

          7. Враховуючи підвищену збудливість своєї дитини, постарайтеся, щоб у грі одночасно брало участь не більше 2 – 3 дітей.

       Необхідно, щоб ігровий арсенал гіперактивної дитини містив різні конструктори, пазли, звичайні настільні ігри. Не хвилюйтеся, якщо відразу дитині не під силу буде займатися значний проміжок часу. Проявіть терпіння і іноді грайте з ним не тільки в м’ячик, а, наприклад, в шахи. Тоді з часом дитина привчиться займати себе іграми довгий час. Ми часто недооцінюємо силу найпотужнішого стимулу – згоди батьків пограти разом з дитиною. Адже заради цього дитина буде готова забути і про футбол, і про біганину по вулиці, і про капризи.

        Фахівці стверджують, що при правильному вихованні гіперактивної дитини років до дванадцяти виростає звичайним підлітком.

ПЛАКАТ "МИЙТЕ РУКИ"

http://ms-settings:defaultapps